Про здатність і роль Конституційного Суду України та здатності і ролі судів у системі судоустрою України виконувати міжнародні договори у сфері захисту прав людини, забезпечувати національну безпеку України, керуватися принципом верховенства права та відповідати перед людиною за свою діяльність.

Почну з головного мого переконання, що нікому у світі не можна монополізувати право на тлумачення міжнародних угод і ще більше займатися богохульством. До чого це я? - лідер росії почав на свій розсуд спочатку тлумачити закони рф, потім прибавилося апетиту став тлумачити конституцію рф, потім міжнародні договори і венцем стало перебирання на себе функцій Бога і він авторитетно стверджує: «Православні росіяни попадуть у Рай, а там хоч радіоактивне пекло на планеті Земля.» Обов’язок держави – відповідати перед людиною за свою діяльність у росії не діє така відповідальність як наслідок такої безвідповідальності сотні тисяч вбитих та скалічених у самої рф і велике горе на землі України.

Кожна людина має право прописане статтею 19 Загальної Декларації Прав Людини розповсюджувати інформацію, свої ідеї.

Як можна країні агресору відправляти своїх громадян на війну з тим щоб вбивати і військових і цивільних у чужій для них країні заради шизонутої та шкідливої вбиваючої ідеї і де відповідальність держави агресора перед своїми громадянами не кажучи про вбитих дітей і жінок в Україні?

Зараз у мене є цікаві проекти - це створення міжнародного фонду незалежності суддів і ще один проект (російською - ЯНА /Я НЕ АМЁБА/), але при моєму апелюванні до громадян росії я волі по волі буду натискатися – на вірогідні питання громадян росії: «А у Вас у самих несправедливі суди які не виконують ратифіковані державою Україна міжнародні договори і держава ніяк не відповідає перед людиною за свою діяльність?» І мені нічим буде суперечити опонентам із росії бо посадові особи Конституційного Суду України не виконують акти і рішення свого органу -КСУ, прямо порушують Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» не враховують практику Європейського суду з прав людини (і Конвенція і практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства України). Не може бути так і за логікою, мораллю та за законом, щоб розпорядженнями однієї особи державного органу віддати пріоритет інструкції перед законом та Конституцією України. Як і не можна будь-кому забороняти громадянам, як суб’єктам права на конституційну скаргу, прописувати письмові клопотання у своєї конституційній скарзі – ті клопотання які не виходять за межі компетенції і повноважень Конституційного Суду України. І багато і ще багато цього свавілля з боку посадових осіб КСУ які перебирають на себе повноваження Великої палати Конституційного Суду України, скасовують конституційні права громадян і не виконують основне завдання КСУ забезпечувати верховенство Конституції України як Основного Закону держави на всій території України, включно із будинком No 14 по вулиці Жилянській у місті Києві. Не відстали від цього у судді у системі судоустрою України які не виконують рішення КСУ, вносять зміни до редакції законів та не забезпечують єдність і сталість судової практики?

Чи залишиться Верховний Суд джерелом правової невизначеності та судом який не виконує завдання Верховного Суду забезпечувати сталість і єдність судової практики і чи буде судове рішення по справі No 320/30267/23 демонстрацією теоретичного виправдування своєї практичної бездіяльності? Чи будуть судді Верховного Суду керуватися принципом верховенства права з урахуванням практики ЄСПЛ?

Чи зреагує Верховний Суд на те, що орган Конституційної юрисдикції не виконує і свої рішення, і рішення ЄСПЛ?

Чи врахують судді приписи частини першої статті 6 КАС України: «Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.»

Щодо реагування на те, що посадові особи КСУ забирають у громадян їх конституційні права і не виконують основне завдання забезпечувати і дію міжнародних договорів, і дію Конституції України на території України. Чи запрацює частина четверта статті 6 КАС: Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини???

З повагою Олег Ананченко.

Прошу дивитись ХРОНОЛОГІЮ з гіперпосиланнями на матеріали справи

Детально https://siomavs.com/ Зворотній зв’язок post2024@meta.ua