Запрошення  до дискусії   Про роль суду конституційної юрисдикції   під час воєнного стану в Україні.

       

            У будь-якому разі така  зовнішньо агресивна поведінка нашого сусіда який і ракетами, і бомбами, і снарядами, і мінами, і кулями братається з українським народом і такий канцтабор у російській федерації став можливим коли у росії  бул вбито і право і мораль а до влади прийшли і тримаються  хворі на   шизофренічні ідеї люди.

Немає у росії справжнього і справедливого    суду і чого вартий конституційний суд російської  федерації. Але справа зараз в іншому.

 Я зараз працюю над створення міжнародного фонду незалежності суддів. Формула проста якщо будь який суддя в російській федерації або у білорусі прийме законне судове  рішення то ця смілива людина повинна мати гарантії від міжнародного фонду незалежності суддів (фізичної безпеки, якщо потрібно негайної евакуації з території російської федерації  (білорусі) та належне  відшкодування фінансових збитків пов’язаних з втратою винагороди судді  (яку він  раніше отримував із державного бюджету).

 

  До чого я це? 

 Моя ідея спотикається у будь якої людини яка бачила і бачить зараз, що творилося і чого кривити і зараз твориться у системі судоустрою України та у Конституційному Суді України.

  і тут я хочу спочатку сказати, що треба обережно говорити про роботу суддів в Україні виходячи із двох  перших позицій.

Перша позиція є судді які в ладу із законом, логікою та мораллю і приймають законні і справедливі

 Рішення

Друга і важливіша позиція всі твердження повинні бути доказовими – моє правило та і прислів’я:

      «Говорити  не конкретно і не  доказово  - це   коливання повітря, а сприймати таку говорильню це бути жертвою афериста або солдатом хворого на голову ідеолога, пропускати не помічати таку не конкретну і не доказову говорильню це дозволяти аферистам  і ще гірше хворим фюрерам вести війну і вже не ідеологічну а справжню  з ракетами бомбами мінами, снарядами, кулями, м’ясними штурмами.

 

 Звернення до тих, хто не хоче сприймати виходячи із того що він не юрист ви тільки прочитайте мої доводи, що:   «Не боги горщики обпалюють»

Відразу бачу армію із числа: «Моя хата з краю нічого не знаю і  ми не юристи».

 Суд це по аналогії кисень відчувається коли немає кисню (доки не побував у суді нічого  страшного для Вас не буде і хай Бог милує – ми спокійні, що там робиться у судах) 

 

Гаразд приклад

 Ви граєте в карти  у «Підкидного дурака» і  ваш противник   б’є Вашого козирного туза безкозирною шостакою – як Вам?  Коли прокуратура області є позивачем по справі і норму прямої дії  та вищої юридичної сили частину четверту статті 32 Конституції України у відзиві на цивільний позов   перебиває статтею 277 Цивільного кодексу України і відмовляється   вилучати недостовірні відомості   на запит судді, а потім програв у суді першої інстанції подає апеляційну скаргу і виграє суд в апеляції, а потім громадянин подає касаційну скаргу де просить врахувати рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 яке (рішення КСУ) гарантує судовий захист законного інтересу /цікаве рішення Ви прочитайте і зрозумійте як деяких із вас дурять   у судах відмовляє захищати Ваш законний інтерес/.

 У касаційній скарзі громадянин  пише що частина четверта статті 32 Конституції України  ГАРАНТУЄ  БУДЬ-ЯКІЙ ЛЮДИНІ ЧЕРЕЗ СУД СПРОСТУВАТИ БУДЬ ЯКУ НЕДОСТОВІРНУ ІНФОРМАЦІЮ І ЦЯ НОРМА Є ВИЩОЮ ЮРИДИЧНОЇ СИЛОЮ (прочитайте будь- ласка статтю 8 Конституції України)   

І що Верховний Суд мало того що не скасовує цю надану прокуратурою області недостовірну інформацію на запит суду, а додає своєї недостовірної інформації і пише – УВАГА:   в акті судової влади і Постанові Верховного Суду (справа № 591/6024/17) прийнятої під  Іменем України   ПИШЕ:

1. Що Верховний Суд не тлумачить закони ( з 2016 року після внесення змін до Конституції України суди у системі судоустрою України вже тлумачать норми законів, але не тлумачать норми Конституції України
2. Що громадянин який подав касаційну скаргу  просив переоцінювати докази чого він /громадянин/ не робив, а навпаки писав що йому відомі  вимоги статті 400 ЦПК України і який сенс коли суд першої інстанції задовольнив його позовну заяву до суду на підставі обставини встановленими доказами, а суд апеляційної інстанції погодився із доказами і обставинами) . Для прикладу (переклад юридичного словоблуддя на нормальну мову) – чоловік підходить до дружини, яка на кухні з гарячою сковородою і каже: Люба я вчора   у лотерею виграв мільйон доларів США, а сьогодні вранці я подав у суд заяву перевірити як проводили цю лотерею» коментарі зайві..

Потім громадянин  подає  Заяву у Верховний Суд Про виправлення описок і вилучення недостовірної інформації  у Постанові Верховного Суду  і Верховний Суд 29 липня 2021 року - Верховний Суд відмовляє виправити описки. Апеляція на цю Ухвалу до Великої палати  Верховного Суду і 18 суддів Великої палати Верховного Суду пишуть, - що нема закону – нахабна брехня є норма пункту 8 статті 129 Конституції України яка гарантує  право на апеляцію і є норма частини десятої статті 10 ЦПК України яка забороняє відмовляти у розгляді справи з мотивів неповноти відсутності або суперечливості законодавства і є право напряму застосовувати норми Конституції України і звертатися до Конституційного Суду України (норми частини першої статті 3 ЦПК України і частини шостої статті 10 ЦПК України)

А що Конституційний Суд України  - а далі якщо вам цікаво пропоную уривок із конституційної скарги 

 

  У першу чергу  дуже прошу фахівців права професіоналів які поважають свою професію це прочитати :

Короткий підсумковий  виклад  аргументів, доводів суб’єкта права на конституційну скаргу на підтримку прийнятності конституційної скарги

             Уривок із конституційної скарги

   Короткий підсумковий  виклад  аргументів, доводів суб’єкта права на конституційну скаргу на підтримку прийнятності конституційної скарги

 

   Підготовлений суб’єктом права на конституційну скаргу на допомогу посадовим особам Конституційного Суду України які готують: Резюме,  попередній висновок; доповідь  судді доповідача на засіданнях колегії, сенату або Великої палати Конституційного Суду України, або готують проект  щодо щорічної доповіді, або звертають на це увагу  під час здійснення моніторингу (контролю) за виконанням рішень Конституційного Суду України або під час зустрічі з фахівцями конституційного права показують свою практику у цих питаннях.

 

         На реалізацію конституційного права, прописаного нормою статті 151-1 Конституції України, безапеляційно  реалізую право звертатись до суду конституційної юрисдикції завданням якого є забезпечення верховенства Конституції України. 

Відразу звертаюсь  до   апелянтів з боку посадових осіб Конституційного Суду України щодо їх можливих  заперечень  щодо проти реалізації мого права на  звернення   з даною  конституційною  скаргою    з прописаними восьми письмовими клопотаннями у даній конституційній скарзі

   Я  посилаю таких апелянтів  посадових осіб Конституційного Суду України -посилаю  до прямих  норм Конституції України   це   для тих осіб, які мають вищу юридичну силу та звертаю  увагу їх /апелянтів/ на конкретні  норми Конституції України,  і довожу до тих осіб  котрі можуть написати, що суб’єкт права лише цитує норми Конституції України  - то таким потенційним апелянтам проти реалізації мого права відповідаю: частина третя статті 8 Конституції України   написана не для цитування,  а для її виконання посадовими особами органів державної влади всіх  норм Основного Закону. Тобто  для людини   це є –як можливість   реалізації  цього конституційного права, а для посадової особи для виконання і щоб  не   було  так, так щоб в одно вухо влітало в інше вилітало (не сприймалося би ця норм)  – цитую прямо тут: «Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і  свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

    

          Отже, 

разом читаємо норму статті 151-1 Конституції України:  Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України  законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції

   Норма статті 92 Конституції України   пункт1, 14  прописує залізобетонне право   і для людини і для посадових осіб органів державної влади і  це для Вас обов’язок (цитуй або не цитуй, а виконувати треба),  а саме, що виключно законами України визначаються: пункт перший статті 92 Конституції України:   «Виключно законами України визначаються:

1. права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина ; … 14) судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури;   примітка є ще норма  частини першої статті 22 Конституції України: 

« Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними»

 Отже,   норми статті 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» яка /норма закону/ не визнана неконституційною і є чинною, а відтак  ця   норма Закону ВИЗНАЧАЄ: статус Конституційного Суду України, повноваження Конституційного Суду України  і обов’язок – забезпечувати верховенство Конституції України  хто має сумніви у моєму такому  посиланні цитую прямо тут: «1. Конституційний Суд України (далі - Конституційний Суд або Суд) є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України».

 

 Законодавство про Конституційний Суд України  з одного боку не обмежує повноваження органу конституційної юрисдикції для виконання основного завдання забезпечувати верховенство Конституції України, а з іншого не дозволяє органу конституційної юрисдикції ухилятись  від забезпечувати верховенства Конституції України.

 

Знову до апелянтів які щось не так розуміють або тлумачать норми права (і законів, і Конституції України) повертаю їх до норми частини першої статті 19 Конституції України: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством

 Тобто не забезпечувати верховенства Конституції України  за   вигаданим будь-якою особою  її /особи/ яка перевіряє дану конституційну скаргу   та її Ї/ особи/ уявленням норм чинного законодавства, яке (уявлення) призводить до невиконання Конституційним Судом України функції єдиного органу конституційної юрисдикції щодо забезпечення  верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території включно з територією Верховного Суду  і Конституційного Суду України  також – і  в першу чергу -повторюю   не забезпечувати верховенства Конституції України  або в силу професійної нездатності або за вище  зазначеним –  все це НЕ ДОЗВОЛЯЄ  цього робити   будь яким посадовцям  норма частини першої статті 19 Конституції України, а тим більше посадовцям які повинні стояти на сторожі Конституції України у цей суворий воєнний час.

          Розкриваю для Вас  повну ясність. З прийняттям і вступу в законну силу нової редакції Основного Закону, дійсно Конституційний Суд  України   зараз не тлумачить норми законів України і одночасно у той же час законодавець передбачив, прописав і оприлюднив норму частини третьої статті 89 Закону України «Про Конституційний Суд України»   - цитую   і вказую на законну підставу для Ваших повноважень :  «Якщо Суд, розглядаючи справу за конституційною скаргою, визнав закон України (його положення) таким, що відповідає Конституції України, але одночасно виявив, що суд застосував закон України (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України, то Конституційний Суд вказує на це у резолютивній частині рішення.

   І ця норма  зазначеної статті 89 Закону України «Про Конституційний Суд України»    цілком є конституційною,   а чого ця норма не була зазначена в актах Конституційного Суду України по справі № 3-65/2021(154/21)  це мені невідомо і дивує, як це так  відбувається коли, приймаючи фінальний Акт  Конституційний Суд  також не вказує і   норму статті 1 Закону України «Про Конституційний Суд України».

   Тим самим (такою дією і з   прийняттям такого акту органу Конституційного Суду України) сам   Конституційний Суд  України констатує про те,  що він (Суд)   забезпечив верховенства Конституції України не зважаючи, що суб’єкт права прямо посилався що не виконується рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, що Верховний Суд  в остаточному судовому рішенні витлумачив застосовану норму частини першої статті 400 ЦПК України у спосіб який не відповідає Конституції України і це призводить до того,  що робить найвищий суд у системі судоустрою України джерелом правової невизначеності і розплідником правової анархії та  легалізує  протизаконну бездіяльність   Верховного Суду щодо  відмови у забезпеченні  сталості і єдності судової практики (норма частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

 Повертаюсь до норми статті 147 Конституції України : «. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення  Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції

 

    Етимологічний зміст слова «тлумачити» з логічним зв’язком  та юридичною природою словосполученнями    «тлумачення  окремої норми закону»    «офіційне тлумачення Конституції України» - до чого це - так зараз є  у чинному законодавстві України і це  прописано у процесуальному законодавстві для судів у системі судоустрою право тлумачити окремі норми законів, але судам у системі судоустрою України не надали право тлумачити норми Конституції України і другий бар’єр постановлено нормою частини другої статті 8 Конституції України: «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

   Відразу відкидаю деякі  Ваші  висловлювання та  можливі   Ваші посилання  на складові правозастосування і на те, що  питання внесення змін до нормативних актів, заповнення прогалин, усунення суперечностей і колізій між законами та іншими нормативними актами не є компетенцією Конституційного Суду України

 

  Повертаюсь   до  можливих Ваших посилань на складові правозастосування і на те, що  питання внесення змін до нормативних актів, заповнення прогалин, усунення суперечностей і колізій між законами та іншими нормативними актами не є компетенцією Конституційного Суду України.

Отже, 

 наприклад стаття 8  Конституції України гарантує звертатися безпосередньо звертатися  до суду на підставі   норм Конституції України і що закони повинні відповідати Конституції України   - а насправді за тлумаченням  цієї норми неповноважного на таку дію з боку   органу  Верховного Суду  на офіційне   тлумачення норм Конституції України      - ТАКИМ ЧИНОМ Конституційний Суд України дозволяє  посадовим особам  вибірково і неправильно  застосовувати   цю норму вищої юридичної сили (дуже сподіваюсь що зі мною Ви погодитесь, а   якщо це  буде Ваше дієве реагування то зовсім добре буде).

 І саме для цього законодавець прописав у нормі частини третьої статті 89 Закону України «Про Конституційний Суд України»: Якщо Суд, розглядаючи справу за конституційною скаргою, визнав закон України (його положення) таким, що відповідає Конституції України, але одночасно виявив, що суд застосував закон України (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України, то Конституційний Суд вказує на це у резолютивній частині рішення.

 

Тобто ще і ще раз одна справа коли норма закону є  конституційною і зовсім /від слова «зовсім інша»/ інша справа коли цю конституційну норму тлумачать у спосіб  який не відповідає Конституції України (по народному правозастувальник (особа яка таким чином при застосуванні такого неправильного тлумачення   норми закону  всього навського принижує Конституцію України і дає виклик охоронцю Конституції України яким має бути Конституційний Суд України) і не треба бути одеситом (жителем  перлини у моря)  ЩО ЦЕ ДВЕ ВЕЛИКІ  РІЗНИЦІМІЖ ТИМ  ЯК ЦЯ НОРМА  ПРОПИСАНА У ЗАКОНІ І ЯК ЦЯ  НОРМА ЗАКОНУ ТЛУМАЧИТЬСЯ. 

     І   норма частини третьої статті 89 Закону України  «Про Конституційний Суд України саме і  надає повноваження - такі повноваження  саме для того,  щоб охоронець Конституції України  слідкував і реагував та  у законний спосіб   прописував   у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України:  що суд   застосував норму закону витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України.

 Тобто, що би   не сталося чи всесвітньої трагедії та чи   іншої  великої або малої драми для окремої людини (суб’єкта права на конституційну скаргу    і   якби Конституційний Суд України   до прийняття фінального акту   (мається на увазі  Ухвала одного із органів Конституційного Суду України Ухвала   «Про відмову у відкритті конституційного провадження за конституційного скаргою ..»  були би враховані в акті Конституційного   Суду України зазначені  у конституційній скарзі  доводи   з посиланням на норми права та практику– і прописано і  заявлене окреме самостійне письмове клопотання Про перевірку на відповідність Конституції  України    способу в який витлумачена норма закону в акті державної влади   і   якби  орган Конституційного Суду України  не ухилявся би від забезпечення верховенства Конституції України  і не дозволяв би будь-кому, а тим більше суддям   діяти незаконно і довільно  у спосіб, що не відповідає конституції України   тлумачити норму закону не у відповідності до норм Конституції України.

 Мало того орган  Конституційного Суду  України (ані колегія, ані сенат) так  і НЕ ВИРІШУВАВ ПИТАННЯ ПРО ВІДКРИТТЯ АБО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПО ЦЬОМУ ЗАЯВЛЕНОМУ ОКРЕМОМУ САМОСТІЙНОМУ ПИСЬМОВОМУ КЛОПОТАННІЮ. (детальніше вище у тексті даної конституційної скарги) і була відмова неповноважної особи передати Заяву Про винесення Додаткової Ухвали після прийняття Ухвали  Другого сенату Конституційного Суду України № 36-у(ІІ)/2023 від 10 травня 2023 року.

Це так в акті Конституційного Суду України тлумачиться норма частини третьої статті 89 Закону України «Про Конституційний Суд України (це не прохання  надати консультації – це про те,  що  у Вашому акті органу Конституційного Суду України   витлумачена ця норма  у спосіб який  не відповідає нормам Конституції України і робить Вас не здатними забезпечувати верховенства Конституції України)

 

До речі,  відповідно до практики Європейського Суду з прав людини   Конституційний Суд України  є судом у розумінні статті 6 та статті 13 Європейської Конвенції «Про  захист прав людини і основоположних свобод»  - Є СУДОМ.

 А відповідно до норми статті 9  Конституції України  це є   /практика ЄСПЛ і Конвенція /частиною національного законодавства /вище про це було прописано вище і  детальніше/   відтак і   норми законів застосовані в актах Конституційного Суду України  підпадають під юрисдикцію Конституційного Суду України  і нема виключення щодо перевірки  на відповідність Конституцій України  способу в  яким була витлумачена норма закону застосована в Акті Конституційного Суду України.

 

 З вище зазначеного  стає зрозумілим те,  що   критерій прийнятності даної конституційної скарги в частині належності   повноважень Конституційного Суду України для вирішення восьми самостійних письмових клопотань прописаних  суб’єктом права на конституційну скаргу у даній конституційній скарзі  доведено та обґрунтовано. 

Конкретно суб’єкт права на конституційну скаргу обґрунтував  не лише право заявляти письмове клопотання про перевірку  на відповідність Конституції України способу в який було витлумачено в акті державної влади застосовану цим державним органом застосовану у конкретному акті цього органу  норму закону, а суб’єкт права на конституційну скаргу  довів, що це клопотання  (про перевірку на відповідність Конституції України способу в який в акті Конституційного Суду України в Ухвалі Другої колегії Другого сенату Конституційного Суду України   № 150-2(ІІ)/2022 від 19 жовтня 2022 року /по умовчанню таке тлумачення схвалено і в Ухвалі Другого сенату Конституційного Суду України № 36-у(ІІ)/2023    є окремим і самостійним клопотання   - є легалізованим правом для Конституційного Суду України  на пропис  такого   клопотання та вирішення питання про відкриття конституційного провадження  з розгляду даного клопотання щодо  перевірку способу тлумачення даної норми  закону (як і інших застосованих в актах Конституційного Суду України на відповідність і  Конституції України і щодо перевірки  на відповідність Конституції  України способу як ці норми застововані і штучно незаконно були приховані були  і витлумачені (а приховані і зовсім не витлумачені  /детально і конкретно вище/   

Примітка ніде у чинному законодавстві   України і в  норма міжнародного права не є виключення перевіряти ієрархічність  - по простому відповідність нижчої норми закону по відношенню до вищої норми закону – навпаки суб’єкт права посилається на спеціальну доповідь Венеціанської комісії на 86 пленарному засіданні у Венеції 25-26 березня 2011 року – дивитися вище.

 

Щодо виконання вимог пункту шостого частини другої  статті 55 Закону України «Про Конституційний Суд України

  Якби я був на місці фахівця конституційного права   чи то правозахисником я то я  би соромився  писати   в актах суду конституційної юрисдикції про те,  що все гаразд і не потребує відкриття проваджень за двома окремими письмовими   клопотаннями  у той час, що коли:

1.  Не забезпечується  право людини на судовий захист законного інтересу, прописане для виконання всіма посадовими особами без виключення - прописано це  в резолютивній частині  рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року – але в реалії в акті органу Конституційного Суду України не забезпечується таке   право людини на судовий захист законного інтересу. 

І саме цікаво,  що критерій   щодо визнання інтересу людини на визнання його за статусом законного (охоронюємого законом інтересу) прописано у пункті 3.2  цього Рішення знов цитую: «. Прикладом застосування поняття “інтерес” у широкому сенсі є Конституція України, статті 18, 32, 34, 35, 36, 39, 41, 44, 79, 89, 104, 121, 127, 140 якої наголошують на національних інтересах, інтересах національної безпеки, економічного добробуту, територіальної цілісності, громадського порядку, здоров’я і моральності населення, політичних, економічних, соціальних, культурних інтересах, інтересах суспільства, інтересах усіх співвітчизників, інтересах громадянина, інтересах держави

Детальніше дивитися у тексті даної конституційної скарги. 

    Чи Ви можливо відкинете мій аргумент мимоволі  будете оскаржувати  і не виконувати (не кажучи про здійснення контролю за виконанням цього рішення) це   рішення Конституційного Суду України, роблячи це рішення ілюзорним і заодно  підриваючи  довіру   суспільства до судової влади або знов до Вас  звертаюсь А   це є щось є не зрозумілим для Вас і щось не так прописано   у пункті 63 справи ЄСПЛ Саффі проти Італії  та у  п. 39 рішення ЄСПЛ Беян проти Румунії (вище цитовані)

1. Те що орган державної влади діє не  у спосіб прописаний у нормі Конституції  України – це що так  -  це що просто жарт, прикра помилка яка не зачіпає і права людини і його законний інтерес?

Масляне масляним  тобто за вашою логікою яке ви називаєте вірними тлумачення норми закону людина повинна зобов’язана доводити до посадовців органу конституційної юрисдикції: до докторів  юридичних наук - доводити,  що коли суд діє у не спосіб  прописаний нормами Конституції України і законів України то це і є порушення його конституційного права –  і ще це  соромно коли цей аргумент суб’єкта права на конституційну скаргу  не доходить до цих посадових осіб органу конституційної юрисдикції.  Що це за дискримінація в самому непристойному вигляді   - А держава  за таким висновком суду конституційної юрисдикції може робити все що завгодно і діяти не у спосіб прописаний Конституцією і законами України,

 а людина ні   НЕ МОЖЕ– по різні боки від норми закону людина і держава так ХТО ПЕРЕД КИМ ВІДПОВІДАЄ ЛЮДИНА ПЕРЕД ДЕРЖАВОЮ ЧИ НАВПАКИ??!!??

1. Охорона функція Конституційного Суду України  як раз і полягає у його (Суду) реагуванні за зверненням до цього органу і  саме тому у нормі  Закону –  у статті 89 Закону України «Про Конституційний Суд України» не  випадково прописано те,  що ЛИШЕ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ ФІЗИЧНОЇ АБО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЯКА НЕ Є ОСОБОЮ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА У ФОРМІ КОНСТИУЦІЙНОЇ СКАРГИ МОЖЕ БУТИ ПЕРЕВІРЕНИЙ НА ВІДПОВІДНІСТЬ КОНСТИУЦІЇ УКРАЇНИ СПОСІБ  В ЯКИЙ  В АКТІ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ВИТЛУМАЧЕНО НОРМИ   ЗАСТОСОВАНОГО В АКТІ  ЗАКОНУ ( в контексті частини першої статті 56 цього Закону та вже зазначеної норми   частини  третьої статті 89  цього Закону)

 

   Більш зрозуміло  - Конституційному Суду України  надані повноваження реагувати на такі дійства органів влади і їх посадових осіб які   /особи/ тлумачать норми законів не у спосіб прописаний у нормах Конституції України тобто треба самому Конституційному Суду України  виконати завдання Конституційного Суду України – забезпечувати верховенство Конституції України як Основного Закону на всій території України.

 Як це так приймаючи фінальний акт про відмову у відкритті конституційного  провадження ігноруються   і так сталося коли орган Конституційного  Суду України не приймає  і не розглядає зовсім не яких клопотань  - це таке Ваше тлумачення статті 86 Закону України «Про Конституційний Суд України» ані  з питання відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження за окремим письмовим клопотанням і за здійсненням контролю за виконанням рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004, про застосування норми статті 68 Закону України «Про Конституційний  Суд України

   ПИШУ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ 

ДАНОЮ КОНСТИТУЦІЙНОЮ  СКАРГОЮ Я НАДАЮ МОЖЛИВІСТЬ ЯКА В ПРИНЦИПІ НАДАЄТЬСЯ СТАТТЯМИ: 6, 13, 35 КОНВЕНЦІЇ – ЩОДО ВИНЕКНЕННЯ ПІДСТАВИ ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ ПРИ ЗВЕРННІ ДО СУДУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЕФЕКИВНОГО ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ,  

АЛЕ СПОЧАТКУ У ПОРЯДКУ СТАТТІ 92 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ»   ЦЕ Є І ПІДСТАВОЮ І МОЖЛИВІСТЮ ЗМІНИТИ ЮРИДИЧНУ ПОЗИЦІЮ КОНСТИУЦІНОГО СУДУ УКРАЇНИ .

 

    Ось ви прочитали лише маленький уривок із конституційної скарги на 100 /ста аркушах/та плюс до неї 118 аркушів   додатків.

 Моя шана тим хто прочитав хоч уривок із конституційної скарги

Сподіваюсь на розуміння запрошую до відкритої дискусії.

Олег Ананченко.